Тріпоче пташка, загнана у клітку...
	

		
Тріпоче пташка, загнана у клітку,
Сидить вона в неволі вже давно.
Звільнитись хоче, б’ється об решітку,
Та злий орел накрив її крилом.
Вона сумує, прагне все додому,
Бунтує, рветься у рідні краї.
Коли її відпустять, невідомо:
Її ж бо вкрали з рідної землі!
Брехня довкола, різні звуки чути,
Лунає божевільний крик орла.
Нестерпно пташці в тій неволі бути,
Не так давно ще вільною була.
Та попри все, катам вона не здасться,
Нескорена натура в ній живе.
Надіється, що вибратися вдасться,
Й кайдани з своїх крил вона зірве!
Тріпоче пташка, загнана у клітку,
Сидить вона в неволі вже давно.
Звільнитись хоче, б’ється об решітку,
Та безупинно бореться зі злом!

ЯРОСЛАВА НІКІТЮК
11-Е КЛАС